"Справа газових тарифів": фінал чи політичне рішення?

Манівці вітчизняного законодавства рясніють випадками суперечливої логіки, лобіювання вузьконаправлених інтересів, ігнорування вимог законопроектувальної техніки тощо. Однак в клінч не тільки із правом, але й із законами природи наші нормотворці вступають не часто. Відвагу ігнорувати у своїй діяльності "газові" закони Бойля-Маріотта, Гей-Люссака, Менделєєва-Клапейрона мала свого часу Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вона ж і НКРЕКП і Регулятор).

Цілком "природнім" результатом такої відваги стали численні судові процеси. Про що йдеться? Йдеться про колишнє уявлення Регулятора щодо вимірювання спожитих об’ємів природного газу і, відповідно, оплати споживачами за них.

Подписывайся на самые важные новости в Telegram

Кожен з нас ще зі школи знає, що природний газ є речовиною, якій властиво реагувати на вплив температур і тиску. Іншими словами, зниження градусів або підвищення тиску призводять до стиснення блакитного палива, і навпаки: підвищення температури або зменшення тиску викликають природнім чином розширення газу. Це сталий закон природи, який ігнорувати неможливо і який діє, у тому числі, при споживанні природного газу протягом календарного року за різних метеорологічних умов.

Це означає, що при мінусовій температурі на вулиці (або при високому атмосферному тиску) до споживача потрапляє більше газу, ніж фіксує прилад обліку, а при плюсовій температурі (або низькому атмосферному тиску) споживач отримує менше газу, ніж показує лічильник. Таким чином, закони природи безпосередньо зачіпають кишеню кожного споживача.

При цьому виникає логічне запитання: а який же стан метеорологічних умов має бути, щоб природній газ продавався за справедливим об’єктивним об’ємом? Відповідь на це запитання ще у 2001 році дав Закон України "Про нафту і газ": газ — корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за так званих стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температурі 20°С) і є товарною продукцією.

Об’єктивно такі стандартні умови випадають протягом року кілька разів на нетривалий час і можуть сукупно тривати навіть не дні, а години — тож оплачувати як? Для врахування вказаних змін температури та тиску сучасні лічильники газу обладнують так званими "коректорами", які в автоматичному режимі приводять газ до стандартних умов і відображають на лічильнику ті обсяги, що вже врахували відповідні зміни температури та тиску газу. Такі лічильники використовуються, здебільшого, промисловими споживачами і — увага! — понад 1 мільйоном (!) українських домогосподарств.

Показники таких "розумних" лічильників якраз дають можливість постачальникам та споживачам визначати реальний об’єм поставленого газу незалежно від зміни метеорологічних умов. На превеликий жаль, більша частина приватних споживачів — близько семи мільйонів домогосподарств — поки що користуються "менш розумними" лічильниками. Що ж їм робити? Як не переплачувати за спожитий газ влітку і при антициклонах? Як не зазнавати мук совісті через недоплату за реально отриманий газ взимку і переплату за газ, який не споживався, влітку?

Відповідь є, і зветься вона "Методика приведення об'єму природного газу до стандартних умов за показами побутових лічильників у разі відсутності приладів для вимірювання температури та тиску газу", затверджена 2004 року наказом Міністерства палива та енергетики №116, і яка, серед іншого, встановила коефіцієнти коригування показів лічильника для кожного з місяців року у кожній з областей України.

Здавалося би, все викладене виглядає ніби цілком логічно і навіть справедливо, але що робити операторам газорозподільних мереж, які у зимовий період зазнавали збитків, не отримуючи повної оплати від роботи "менш розумних" лічильників, оскільки протягом 2015-2019 років НКРЕКП встановлювала економічно не обґрунтовані тарифи, бо "колективним розумом" свідомо до складу тарифів не включала обсяги газу, приведені до стандартних умов. Звичайно, звертатися до суду у пошуках справедливості.

Не будемо занурюватися у перипетії численних судових розглядів — всі відомі нам спори в адміністративній та господарській юрисдикціях, включно із Верховним Судом, закінчувалися перемогою операторів ГРМ. Однак не все так просто в нашій державі: практику, що склалася, перевіряє Велика Палата Верховного Суду, оскільки ще минулого року до неї звернувся Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зі справою за позовом громадянки N, яка вважає, що до споживачів з "менш розумними" лічильниками приведення до стандартних умов застосовуватися не повинно. Уявіть собі — її домогосподарство умовно в мороз спожило за лічильником 1000 м3, хоча фактичний об’єм склав близько 1500 м3 , і шановна пані N руками суду вирішила поставити природу на службу свого гаманця.

Викликає подив сам факт звернення Касаційного цивільного суду до Великої Палати в інтересах, по суті, любительки "халяви". Але якщо подивитися на питання ширше та згадати старий латинський вислів cui prodest (кому вигідно), можна легко уявити за плечима пані N і попереднє керівництво НКРЕКП, і таке саме "Нафтогазу України", і вулицю Банкову.

Незабаром має відбутися чергове слухання у справі. Якщо "схемність" звернення до суду дійсно має місце, шановним суддям Великої Палати Верховного Суду можна лише поспівчувати: їм вкотре доведеться вибирати між власною совістю та інтересами можновладців, адже проблема має надуманий характер, який суперечить і законодавству, і здоровому глузду.

І "вишенька на торті": новому керівництву Комісії вистачило і знань, і професійності, і мужності прийняти Постанову НКРЕКП від 06.11.2020 № 2033, якою затверджено Методику визначення розмірів нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу. Такий підхід ще на крок наблизив Україну до цивілізованого регулювання газового ринку.

Цією Методикою, серед іншого, до нормативних втрат газу оператора ГРМ віднесено нормативні втрати газу при його вимірюванні побутовими лічильниками газу в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, тобто Регулятор самостійно підтвердив правомірність та необхідність приведення обсягів газу, що постачається населенню, до стандартних умов. А з урахуванням норм, затверджених вказаною Методикою, Комісія почала з 1 січня 2021 року здійснювати перегляд тарифів на розподіл для операторів ГРМ та включати до складу тарифу нормативні втрати, пов’язані із приведенням газу до стандартних умов для побутових споживачів.

Слово за Верховним Судом.

Источник