Технології за збереження культурної спадщини: як в Києві працює Реєстр пам'яток

Світовий Фонд Пам"яток (World Monuments Fund), що займається охороною унікальної культурної спадщини по всій планеті, зібрав за останній рік інвестицій майже на 300 мільйонів доларів, які підуть на збереження пам"яток. За словами новопризначеної СЕО цього фонду Bénédicte de Montlaur, найголовнішими викликами для пам"яток сьогодні є: процеси урбанізації, зміни клімату та воєнних конфліктів. Власне, такі виклики актуальні і для України. Подбати про культурну спадщину країні допомагають сучасні технології, а саме Реєстр пам"яток. Такий Реєстр сьогодні працює у Києві.

Історія створення

Початком історії створення Реєстру була петиція київських активістів, зокрема ініціатором такої петиції "Унеможливлення знищення історичних пам"яток" став міський активіст Арсеній Фінберг, засновник проекту "Захоплюючий Київ" у 2015 році. Одними із проблем, які активісти піднімали у петиції були:

➡️ Існування трьох різних реєстрів: 2 реєстри на сайті Мінкультури (пам"ятки національного та місцевого значення ~500 пам"яток) та 2500 пам"яток у статусі "новоявлених" у базі Управління охорони культурної спадщини Києва. Це спричинювали судові позови, де легко могли маніпулювати статусом пам"ятки, буцімто, на сайті Мінкульту її немає, отже і не треба охороняти.

Все самое важное в Telegram

➡️ Існуючі тоді Реєстри мали дуже мізерний мінімум інформації про пам"ятку: без облікових картків з описом предмету охорони, історій ревізій, історичних довідок та ін.

Власною ініціативою та за підтримки КМДА активісти оцифрували 3 томи книги "Звіт з історії пам"яток м. Києва" (pamyatky.kiev.ua). За результатам петиції було написано технічне завдання зі створення системи обліку та збереження пам"яток у Києві. А у 2017 року депутати столичної "Самопомочі" Андрій Таранов та Людмила Березницька подали проект рішення, завдяки якому почалася розробка Бази пам"яток.

"Паралельним процесом зі створенням бази було оцифрування всіх даних з паперових носіїв та внесення їх у систему. Зараз вже 40% внесено. Наразі кожні два місяці ми зустрічаємось з розробниками Реєстру для уточнення, що варто доопрацювати. Із останнього, була пропозиція надати можливість киянам, активістам бачити статус відвідування пам"яток спеціальною інспекцією, і подати заявку, якщо активіст бачить порушення, про яке ще не знає Управління охорони культурної спадщини Києва", — розповів Арсеній Фінберг.
За його словами, значним кроком до збереження нашої культурної спадщини є новий проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини.

"У проекті закону передбачений варіант, коли пам"ятка передається до володіння міста, якщо власник тримає її у занедбаному стані та не піклується про неї", — підкреслив київський активіст.

Також, згідно нового проекту Закону, штраф проведення будь-яких робіт на пам"ятці, "щойно виявленому" об"єкті культурної спадщини для юридичних осіб може сягати 255 000 грн.

Амбіції та виклики у створенні Реєстру

Розробкою такої бази пам"яток, чи власне вже Реєстром пам"яток займалася команда FDI Ukraine, експерта з побудови Smart City, яка до цього зробила для столиції Реєстр громадян, що тільки за попередній рік зекономив 1.7 млн довідок, які видаються у паперовому вигляді. А також — Реєстр адрес, на якому зараз розгортається Реєстр пам"яток.

"Створюючи Реєстр пам"яток, ми ставили собі за ціль поєднати пам'ятки культурної спадщини національного значення, місцевого значення, а також пам"ятки, зі статусом "щойно виявлені об'єкти (пам"ятки)", які раніше перебували у зоні ризику через неналежність до жодного Реєстру, а отже і залишаючи зловмисниками "лазівку" для незаконної експлуатації. Також, наша ціль була створити якомога більше параметрів по "паспорту" пам"ятки, що нам і вдалось: історична інформація (особова картка об"єкту), власник пам'ятки, власність/оренда, поточний стан, охоронний договір, рішення/штрафи, що винесені по пам'ятці та моніторинг їх виконання, поточний стан/ звіт з регулярної інспекції, дозволи на розміщення вивісок і реклами, дозволи на зміни та ін.", — розповів ІТ-експерт з електронного урядування Центру розвитку інновацій та CEO FDI Ukraine Микола Козлов.

За його словами, створення такого масштабного проекту розбито на кілька черг. Основні вже зроблено у 2017-18 році, і зараз цей проект належить місту, яке повністю відповідає за його подальше доопрацювання.

Поточна ситуація Реєстру пам"яток у Києві

Серед найближчих планів київської влади щодо ІТ-інструменту зі збереження пам"яток — це створення додаткового параметру пам"ятки у Реєстрі - "статусу пам"ятки дозволів на виконання будь-яких робіт на пам"ятці".

"Наприклад, ви мешкаєте у будинку, який є пам"яткою архітектури, і чуєте, що сусіди на першому поверсі роблять ремонт, чи якісь інші роботи. Ви можете зайти на Реєстр, знайти ваш будинок та переконатися чи є у них на це дозвіл. Якщо немає — у вас буде змога на цьому сайті натиснути кнопку та повідомити нам про це, і ми відреагуємо відповідно", — розповів про нові плани апгрейду Реєстру пам"яток Вартан Азатьян з Департаменту охорони культурної спадщини.

Цікавим фактом та механізмом захисту пам"ятки є необхідність для власників підписувати охоронний договір з Департаментом охорони культурної спадщини, або з Мінкультом, якщо це пам"яник національного значення. Такий договір чітко визначає права та обов"язки власників, які мають погоджувати розміщення реклами, та пускати на пам"ятку представників охорони культурної спадщини.

До речі, якщо власник будинку з таким особливим статусом вирішує його продати, то місто має право на першочерговий викуп. Також, якщо власник тримає пам"ятку у занедбаному стані, то місто може викуповувати у нього пам"ятку, реставрує її, а власник відшкодовує збитки за ремонт.

За словами Вартана Азатьяна, вони планують у Києві зробити ще одну окрему систему — карту, яка буде позначати пам"ятки, що є "полігональними об"єктами", наприклад, території пам"ятків археології, які не мають адреси, але мають територію. Сьогодні разом з Департаментом над цією задачею працює Інститут археології та Академія Наук.

Мрія Одеси про Реєстр пам"яток

Необхідність запровадження такого Реєстру у місті Одесі вбачає тамтешній активіст, член правління Одеської обласної організації Української спільноти охорони пам"ятників історії та культури Віталій Сочалов.

"У нас питання пам"яток стоїть особливо гостро. Єдиний привід, який об"єднав одеситів та змусив вийти на вулицю після 2 травня 2014 року, це була спроба забудування міського саду біля пам"ятника Дюка. Його зараз намагаються перевести у приватне користування та забудувати, але поки через суди одесити не дають це зробити", — говорить активіст.

На його думку, відкритий Реєстр зможе показувати всі структури, які можуть проводити роботи з пам"ятниками. Адже часто виявляється, що забудовник не має погодження з охоронним департаментом щодо робіт на пам"ятниках.

"Коли немає такого договору, то роботи виконуються непрофесіоналами, які не мають реставраційної освіти, і якщо за цією роботою немає нагляду з Охоронного департаменту, то фактично відбувається знищення пам"ятника. Завдяки Реєстру пам"яток, якщо одесит бачить щось подібне, він би зміг перевірити через Реєстр законність такої роботи, зробити відповідне повідомлення через сайт і врятувати місцеву пам"ятку від варварів", — наголосив Віталій Сочалов.

Источник