Вигода чи обман: ТОП-5 шахрайств, що чатують на вас "чорної п’ятниці"
Минулого року, за даними Black Friday Global, українці в "чорну п"ятницю" отримали чи не найбільші знижки серед усіх країн. Так, у нас "економія" від шопінгу в цей день складала близько 66%, у той час як в середньому в світі вона була на рівні 55%. Українську щедрість перевершили лише у США, батьківщині цього торгівельного божевілля, що відбувається щороку в наступну після Дня подяки п"ятницю. Там минулоріч знижки досягали в середньому 68%.
Тож хоча в нашій країні цього року "чорна п"ятниця" проходитиме лише вп"яте (у США її проводять вже понад 50 років), українці дуже активно беруть участь в різноманітних акціях та інших заходах до цього дня. Зокрема, згідно з дослідженням того ж Black Friday Global, 88% опитаних українців знає, що таке "чорна п'ятниця", а майже третина з них планує щось придбати собі в цей день.
Така активність спонукає шахраїв нажитися в цей день по-максимуму. Тож що потрібно знати про "чорні" знижки та як не потрапити на гачок недобросовісних продавців?
Ціни-стрибунці
Місяць тому "щось умовне" коштувало 1 тис. грн. Перед "чорною п"ятницей" ціна без ніяких на те причин підстрибнула до 1,3 тис. А потім, в день розпродажу, ‒ аукціон небаченої щедрості! Вартість омріяного для когось "чогось" знизилась на 300 грн до тієї ж 1 тис. Чи не привід придбати, особливо якщо не знати всю цю цінову історію і бачити лише перекреслену стару вартість і підсвічену словом "Акція" нову? Це одна з найпоширеніших схем обману та привернення уваги потенційних покупців. І так, звичайно, не лише у нас. Наприклад, на ресурсі Blackfridayhits є інформація про подібні історії з графіками коливання цін на майданчику, яким користуються мільйони людей зі всього світу ‒ Amazon. Зокрема, в дослідженні наведено приклад щодо мультиварки, вартість якої за річними даними була найбільшою саме напередодні "чорної п"ятниці", аби згодом встановити на неї знижку. Подібна ситуація була помічена і з ноутбуками, маршрутизаторами та іншими товарами, на які зазвичай є попит в день розпродажу.
Аби не потрапити в таку пастку, потрібно завчасно планувати шопінг в "чорну п"ятницю". По-перше, визначитися з предметом покупки і певний час слідкувати за його вартістю. Також в день розпродажу можна порівняти ціни на прайс-агрегаторах, де, до речі, часто є історія зміни вартості товарів. Це підкаже, чи справді перед вами вигідна пропозиція, які, безумовно, є в "чорну п"ятницю", чи продавець просто наживається на довірі покупців.
Заспокійливий обман
"Вибачте, цей товар вже розпродано. Але ми можемо вам запропонувати чудові, навіть більш якісні аналоги з трохи вищою ціною". Доводилося чути такі втішальні слова, коли в пориві ейфорії ви телефонували до магазину, аби замовити якийсь товар за вигідною ціною? Насправді це дуже популярний психологічний прийом, який використовують не лише в "чорну п"ятницю", а повсякчас. Якщо людина вже прийняла рішення придбати якусь річ ‒ вона готова витратити на неї кошти, однак за відсутності обраної, вона може погодитися й на іншу, дорожчу. Звичайно, такий підхід спрацьовує не завжди. Однак раз на десять дзвінків хтось таки не встоїть перед розповіддю консультанта магазину.
В такій ситуації потрібно зберігати холодний розум. Доведено, що чоловіки загалом мають раціональний підхід до шопінгу, а рішення щось придбати у жінок частіше емоційне. Тож у таких випадках потрібно себе налаштувати саме на раціональну хвилю і не дозволити продавцю собою маніпулювати.
Зранку гроші, ввечері ‒ нічого
Ще одна можливість для інтернет-шахраїв ‒ умови оплати товару. Всі чесні продавці зазвичай або пропонують різні варіанти перерахування коштів, або, наприклад, на маркетплейсах, використовують умовну "безпечну оплату" (гроші покупця заморожуються у посередника та переходять магазину лише після отримання товару). А коли людині ставлять чітку умову передплати ‒ велика вірогідність, що вона має справу саме з шахраями. В "чорну п"ятницю" змусити покупця наперед перевести кошти та ввести його в оману значно легше, пояснивши це тим, що товар на вигідних умовах розкуповують, магазину потрібна гарантія. При чому на руку недобросовісному продавцю в період розпродажу грає час, адже обмеженість пропозиції часто підштовхує людей до поспішних дій.
Тож і в "чорну п"ятницю", і в будь-який інший день, краще обирати варіант післяплати за замовлення. Окрім того, що гроші не будуть переказані шахраям, котрі і не збиралися відправляти оплачений товар, у вас ще буде змога від нього відмовитися, якщо він виявиться неякісним.
Умови з зірочкою
Часто в договорах внизу сторінки є текст дрібним шрифтом, на який більшість людей не звертає увагу. А насправді там зазвичай вказана критично важлива інформація, яка потім відіграє ключову роль у вирішення суперечок щодо укладеної угоди. З шопінгом в "чорну п"ятницю" відбувається те ж саме. Нерідко біля назви товару чи його опису може стояти зірочка чи інша позначка, значення якої пояснюється десь далеко дрібним білим шрифтом на світло-сірому фоні. Хто ж зверне на нього увагу? А там може міститися важливі умови акції або нюанси доставки. Неуважність може привести до того, знижка на товар не буде врахована чи вартість роботи кур"єра буде коштувати як половина замовлення.
Уважність і ще раз уважність. Аби ви могли в разі чого довести свою точку зору, потрібно ознайомитися зі всією інформацією про товар та умови його придбання та надання знижки на нього. Наприклад, Amazon ввів таке правило, що все куплене на ресурсі з 1 листопада до 31 грудня можна повернути до півночі 31 січня. Однак на маркетплейсі є сторонні продавці, котрі можуть не підтримувати цю умову. Тож в цьому випадку потрібно звернути увагу, хто саме реалізує товар.
Капкан для даних
Кібершахраї просто обожнюють різні масові акції. У потоці пропозицій від магазинів можна легко розмістити свої пастки та піймати в них довірливих покупців. Зокрема, нерідко вони відправляють на пошту листи з додатками, що нібито містять подарункові сертифікати від продавців або посилання на таємні сторінки з ексклюзивними пропозиціями. Так можна підхопити небезпечний вірус на комп"ютер чи інший гаджет. Або ж шахраї створюють окремі сайти під виглядом інтернет-магазинів, особливо під час шопінгового ажіотажу, де через реєстрацію збирають ваші дані та з їхньою допомогою крадуть гроші з рахунків. Вищий рівень ‒ це створення клонів-додатків відомих магазинів, через які злочинці можуть отримувати і дані, і гроші.