Житомирський центр крові закупив неякісні тести на антитіла до Covid-19 на 3,8 млн грн

18.02.2021 16:33

Житомирський центр крові закупив неякісні тести на антитіла до Covid-19 на 3,8 млн грн

Вже неодноразово ЗМІ піднімали тему незадовільної якості текс-систем на Covid-19. Наприклад, у жовтні 2020-го "Дзеркало тижня" публікувало матеріал під назвою "Тест-рулетка". А зараз з’явилася інформація про те, що неякісні тест-системи вітчизняного виробництва закуповуються комунальними підприємствами через неконкурентні закупівлі, та ще й за завищеними цінами. Наприклад, у грудні Обласний центр крові Житомирської облради закупив низькоякісні тест-системи на антитіла від компанії "Еквітестлаб" за ціною 3500 грн за набір (загальна сума — 3,85 млн грн).

При цьому, згідно з результатами останніх досліджень, ці тести вловлюють лише 9 з 15-ти позитивних результатів. Крім того, роздрібна ринкова ціна імуноферментних наборів складає близько 2900 грн за одиницю товару. Це означає, що державні кошти були витрачені марно, а використання таких тестів призведе до хибних діагнозів і результатів. Докладніше — в нашому матеріалі.

Кратко и по делу в Telegram

Неякісні тест-системи — це одна з основних причин того, чому в Україні величезні розбіжності і нерозуміння стосовно наявності чи відсутності антитіл в українців після COVID-19, і хибної діагностики. Про це заявив журналістам Борис Донськой, імунолог Лабораторії імунології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології ім. О. Лук’янової в Києві.

Саме він нещодавно провів дослідження: порівняв три тест-системи на антитіла до коронавірусу трьох різних виробників, які мають декларацію відповідності в Україні — "Vitrotest®", "Еквітест" і "Діапроф". За словами Донського, результати дослідження показали, що не всі тести однаково ефективні.

"Тест-система "Vitrotest®" спіймала 15 з 15-ти позитивних результатів, система "Еквітест" — 9 з 15-ти, а система "Діапроф" не спіймала жодного IgM із контрольних позитивних зразків NIBSC", — розповідав Борис Донськой в інтерв’ю LB.ua.

У коментарі нашому виданню імунолог пояснив, що проблема ця насправді дуже велика.

""Vitrotest®" "спіймав" всі зразки контрольних сироваток. Обидва інші набори — "Еквітест" і "Діапроф" — показали незадовільні параметри виявлення. Тобто, вони не виявляли зразків, які мали антитіла. При використанні в діагностиці вони будуть давати хибні негативні результати у пацієнтів, і буде неправильно прийняте рішення, будуть неправильно зроблені висновки. Ось така ситуація", — розповів імунолог.

Він додав, що на ринку тести "Vitrotest®" і "Діапроф" відомі давно, а от звідки та коли з’явилися "Еквітест" — йому невідомо. Тим часом, поверхневий моніторинг відкритих даних показав, що такі низькоякісні набори закуповуються у великій кількості комунальними лікарнями та обласними центрами крові, та ще й за завищеними цінами.

Зокрема, комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр крові" Житомирської обласної ради закупило поза конкурсом понад 1000 низькоякісних тест-систем імуноферментного аналізу вітчизняного виробництва за завищеною ціною. А саме — 1101 ІФА-набір EQUI SARS-CoV-2 підприємства ТОВ "Еквітестлаб" на загальну суму 3 853 500 грн або 3500 грн за одиницю. Про це свідчить інформація в системі Prozorro.

У Житомирському центрі крові ЖОР підтвердили, що закупили та вже місяць користуються тест-системами компанії "Еквітестлаб" — відповідно до постанови Кабінету Міністрів від листопада 2020 року №1099, згідно якої центри крові включилися в роботу щодо тестування всіх донорів на антитіла до коронавірусу. Про це розповів директор Житомирського центру крові Анатолій Чугрієв.

"Цією постановою передбачені кошти, які були виділені центрам крові. Імуноферментний аналіз ми робимо на українських тестах. Кожен центр крові визначав для себе (тести якого виробника закупити. — Ред.), тому я не можу за всіх сказати, але ми користуємося тестами "Еквітестлаб". Зважаючи, що кошти були виділені лише в грудні, і їх потрібно було використати… Згідно з постановою Кабміна №225 передбачено, що ми можемо за певними критеріями визначати, з нашого досвіду по використанню тест-систем, з ким ми укладаємо договір", — заявив Анатолій Чугрієв.

При цьому він зазначив, що цими наборами вони користуються вперше, через що статистика ефективності в них відсутня, і не наважився розповісти, за якими саме критеріями було обрано постачальника тестів.

"Почали користуватися тестами "Еквітестлаб" з 4 січня, тому що це був перший робочий день нового року. Статистика геть мала. За якими критеріями? У мене під рукою зараз немає їх, а говорити навмання мені незручно", — зазначив директор Житомирського центру крові.

У свою чергу, імунолог Лабораторії імунології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології ім. О.Лук’янової Борис Донськой вважає, що державні кошти були витрачені марно, але ще гірше — якщо за цими тестами ставитимуть діагноз.

"Якщо вони їх покладуть на полицю та не будуть використовувати — це будуть просто викинуті гроші. А якщо цими тест-системами будуть активно обстежувати пацієнтів, то матимуть зразки з неправильними результатами. Якщо з цих тестів будуть робити клінічні висновки, епідеміологічні чи про те, як людина та що перенесла — то, відповідно, будуть неправильні висновки. Якщо інформація неправильна чи недостовірна, то вона в подальшому буде породжувати хвилю інших неправильних висновків. Я сподіваюся, що на базі цих результатів не будуть виставляти чи спростовувати діагнози", — заявив Борис Донськой.

Він висловив думку, що, купуючи зазначені тест-системи, керівники комунальних закладів керуються "зовсім не стандартами якості".

"Чому ті чи інші купують те чи інше в нашій країні — це зрозуміло. Керуються не стандартами якості. Чому державні установи купують саме там, де купувати не треба. Але, з іншого боку, лякає, як працівники чи керівники лабораторій, які вимушені з цими тестами працювати, ставляться до своїх обов’язків. Внутрішній лабораторний контроль, в принципі, має робити кожна лабораторія самостійно. Якщо їй хтось купив і привіз тест-систему, то і лабораторія мала б, починаючи з нею працювати, поцікавитися параметрами її якості, порівняти одну з іншою, з третьою. Все це просто, доступно на ринку, легко робиться. Не треба вірити, що якщо на упаковці набору написано, що він пройшов сертифікацію та має всі документи, що він ідеальний. Він може бути не просто неідеальний — він може бути дуже низької якості", — резюмував імунолог Борис Донськой.

На додаток фахівець зазначив, що для дослідження закупив набори всіх трьох компаній в інтернеті за власний кошт. "Вони приблизно всі в однакову ціну. Десь приблизно 3000 грн. Я вигідніше купив", — повідомив представник Лабораторії імунології Інституту педіатрії, акушерства та гінекології ім. О.Лук’янової.

Дійсно, тендерна документація на сайті Prozorro свідчить, що багато інших лікарень купували ці ж набори в цього ж виробника вартістю 2900 грн за одиницю. 6 листопада 2020 року за цією ціною придбало тест-системи Комунальне некомерційне підприємство Овруцька міська лікарня Овруцької міської ради Житомирської області, а 29 вересня 2020 року — Комунальне некомерційне підприємство Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня.

Отже, різниця в ціні за одиницю складає 600 грн, за 1101 одиницю — 660 600 грн. Це якщо брати ціну у роздріб. Але ж у разі оптових закупівель зазвичай виробники знижують ціну на 20-30%. Отже, маємо переплату значно більшу. За низькоякісний товар, що вводить в оману громадян.

Наша редакція робила декілька спроб надати слово й представникам компанії-виробника — ТОВ "Еквітестлаб". Для цього журналісти телефонували директору підприємства — Ганні Юрчук. Вона неодноразово обіцяла перетелефонувати, отримавши запитання у месенджері (про що є запис), але врешті-решт відмовилася розмовляти особисто та запросила від редакції офіційний інформаційний запит. У своєму запиті редакція, зокрема, просить Ганну Юрчук пояснити, чому компанія, якою вона керує, продає тест-системи комунальним медичним закладам і центрам крові оптом за вищою ціною, ніж у роздріб.

Нагадаємо, у грудні повідомлялося, що створений за рахунок урізання соціальних програм Фонд боротьби з коронавірусом у 66 млрд грн використаний вже на 69%. Наприкінці 2020-го Уряд збільшив його ще на 6 млрд грн. Саме з цього фонду було виділено гроші й Обласному центру крові Житомирської обласної ради. Але чи доцільно скористалося ними керівництво — це питання до уряду та правоохоронних органів.

Дмитро Філіпенко

Источник

Читайте также